Тут легко відчути себе героєм крутої комп'ютерної гри: довгі підземні тунелі без освітлення, підступні пастки, хрускіт розколотої цегли під ногами та неприємне відчуття, що хтось невидимий вже готується зробити смертельний постріл. Тараканівський форт поблизу волинського міста Дубно недарма називають Містом Примар: у цього занедбаного місця безліч трагічних спогадів.
- 1. Дороговартісна прикордонна застава біля залізниці
- 2. Підступна доля форту: самі будували, самі й штурмували
- 3. Чорні сторінки Тараканівського форту: Аненербе та НКВС
- 4. Екстремальний туризм Тараканівського форту
- 5. Як дістатися до волинського Тараканівського форту
Дороговартісна прикордонна застава біля залізниці
Активний розвиток залізничного сполучення наприкінці XIX століття насторожило генералів російської імперії: підступні західні супротивники могли запросто перекинути живу силу, артилерію та боєприпаси залізницями. Збудована за пропозицію генерала Тотлебена фортеця біля села Тараканів на південному заході від Дубно фактично була добре укріпленою прикордонною заставою біля залізниці. Штатний розклад 1905 року включав 1 року артилеристів та 2 роти піхоти.
Під час будівництва Тараканівського форту військові інженери поєднали принципи середньовічної фортифікації та новинки епохи Другої промислової революції:
- багатоступінчаста система оборони периметром, глибокі рови та земляні вали;
- три колодязі (внутрішній з додатковими цистернами розрахований на тривалу облогу);
- декілька (вчені налічують до 7) рівнів над та під землею;
- мінімум чотири підземні ходи;
- система «безпечних казематів»для персоналу фортеці; без кривавого штурму до цих приміщень ззовні не дістатись;
- примусова вентиляція; інноваційна система збору та відведення води з ровів;
- два генератори електрики з автономною системою охолодження;
- телефонний зв'язок.
Важливо! Одинакам бродити по руїнах фортеці вкрай небезпечно. Автори Тараканівського форту розробили складну систему хитромудрих пасток у стилі Індіани Джонса: тунелі-тупики, лабіринти, коридори смерті, ями-невидимки. Багато з них й досі становить загрозу для відвідувачів. За легендою, є в Тараканівському форті кімнати-пастки зі підлогою, яка перевертається на 180° під ногами туристів, що заблукали.
Новий військовий об'єкт коштував імперській скарбниці 66 млн. рублів. У Тараканівському форті щедро використовували камінь, армований бетон та цемент, товщина стін до 4 м. Арочні склепіння та товсті колони посилили міцність багаторівневої конструкції. Облицювання високоякісною цеглою знизило витрати на опалення, але з підвищеною вологістю впоратися не змогло. За зміцнення земляних валів відповідав трав'яний газон. У фортеці був власний лазарет, церква, приміщення для коменданта та офіцерів. У воєнний час під контролем був запас продуктів та медикаментів із розрахунку два місяці кругової оборони.
Підступна доля форту: самі будували, самі й штурмували
Заплутана військова історія початку ХХ століття зіграла злий жарт із будівельниками Тараканівського форту. На початку Першої світової війни східні імперці здали фортецю без бою; у «безпечних казематах» розташовувалися казарми німецьких та австрійських військ. Під час Брусилівського прориву 1915 року російським військам довелося відправити солдатів на штурм власного форту. Битва була довгою і жорстокою, споруди фортеці сильно постраждали від обстрілів й мінування.
200 загиблих австрійських захисників Тараканівського форту закопані поспіхом у земляних валах. Примари солдатів у обірваних мундирах іноді раптово постають перед туристами і попереджають про пастки.
Вдруге Тараканівський форт штурмувала армія Будьонного у 1920 році. Штурмували масштабно, з авіацією та бронепоїздом. Фортецю після тривалої облоги захопили, проте крихітний польський гарнізон форту з боями та мінімальними втратами зумів вибратися з оточення.
Чорні сторінки Тараканівського форту: Аненербе та НКВС
У роки німецької окупації містичні руїни Тараканівського форту зацікавили шанувальників окультизму з німецького товариства «Спадщина Предків» – Ahnenerbe. Святий Грааль представники нордичної раси на Волині не шукали, але таємні збори та темні обряди (і, можливо, досліди над людьми) проводили. Після приходу радянських військ міцними спорудами фортеці зацікавилося НКВС. Що саме відбувалося у тараканівських казематах – досі таємниця для істориків. Точно відомо про кілька забетонованих підземних ходів, які поки що ніхто не наважується розкрити.
Екстремальний туризм Тараканівського форту
Не радимо досліджувати руїни найтаємничішої волинської фортеці без досвідченого провідника. Неприємності чекають міських туристів ще до підходу до форту: зовні безневинні зарості борщівника, отруйної рослини, що здатна викликати сильний хімічний опік шкіри. Головний туристичний вхід у Тараканівський форт – підземний тунель під двома лініями оборони. Без освітлення, з непередбачуваним від старості багатошаровим верхом завтовшки до трьох метрів.
Під час екскурсії фортом варто постійно уважно оцінювати обстановку навколо: під ногами уламки цегли та бетону, у стінах і на колонах широкі тріщини, зверху може впасти шматок облицювання або склепіння. Усередині форт - справжній лабіринт зі сходів, переходів, кімнат, глухих кутів і провалів.
Важливо! Для знайомства з Тараканівським фортом варто підготувати екіпірування: зручний одяг та взуття, головний убір або капюшон, куртка (всередині прохолодно навіть влітку), надійний ліхтарик та запасні батареї.
Тараканівський форт приваблює романтиків, містиків, шанувальників мілітарі-туризму та екстремалів. Спробуйте розгадати призначення таємничої кімнати з величезною колоною, знайти залишки колодязя та церкви (за розповідями місцевих жителів, останній священик Тараканівського форту попереджає про майбутні трагічні події відлунням примарного дзвону). Прогуляйтеся підземними коридорами та анфіладою Міста Примар, оцініть незвичайний для військової споруди цегляний декор. І просто прислухайтеся до себе: найсильнішу енергетику Тараканівського форту відчувають навіть впевнені матеріалісти.
Як дістатися до волинського Тараканівського форту
Місто Дубно знаходиться на приблизно однаковій відстані між Луцьком та Рівним; є хороші автодороги з Тернополя та Львова. Від ж/д станції Дубно до Тараканівського форту 7 км, зручний заїзд машиною або велосипедом з боку траси Е40 повз цвинтар (ну як тут без містики). Далі – прогулянка дном зовнішнього рову та підземний тунель.